Майже на всіх ґрунтових картах світу Антарктида не представлена. Тим часом вільна від льодовиків поверхню суші в Антарктиді за площею більше, ніж вся Великобританія, і на цьому континенті не тільки є грунту, але навіть проявляється закон їх широтноїзональності. Це означає, що грунту більш теплих узбереж сильно відрізняються від грунтів морозних внутрішніх районів материка.

      Грунти з'являються там, де закінчуються льодовики, море і починається суша. Ґрунти є і на самій північній точці суші в Північній півкулі - на мисі Морріс-Джесуп в Гренландії і в вільних від льоду Сухих долинах Антарктиди. Правда, повноцінні грунту тут представлені лише як рідкісні дрібні вкраплення серед розсипів каменів.

      У внутрішніх районах Антарктиди - найсуворіші умови для існування грунтів на Землі. Гірські вершини, які визирають з-під крижаного щита, з крутими кам'янистими схилами сусідять тут з Сухими долинами, в яких снігового покриву майже не буває не тільки влітку, а й 50-градусної взимку через малу кількість опадів (5 - 50 мм), а також найсильніших вітрів, здуває рідко випадає сніг. У цих районах немає жодного вищого рослини - тільки мікроорганізми, водорості і рідкісні лишайники, однак їх так мало, що вони не збагачують грунт органічними речовинами. Проте, грунти тут формуються. Справа в тому, що поверхня ґрунтів у внутрішніх районах Антарктиди - одна з найдавніших на Землі: їй кілька мільйонів років.

       Ґрунти тут, тому, найчастіше мають червоний або червонуватий відтінок, який надають їй оксиди заліза (такого ж кольору стародавні грунту тропічних і екваторіальних областей). Через крайню сухості клімату майже всі грунту внутрішніх районів Антарктиди містять легкорозчинні солі, причому висока частка нітратів - найбільш розчинних солей.